Батьківський лекторій
У КЗДО "Світлячок" діють правила, які допомагають правильно організувати час перебування у ньому Ваших дітей.
Тому просимо Вас дотримуватися наступних правил:
1. Своєчасно приводити дитину до дошкільного закладу – до 8.00 та забирати до 17.30.
2. Якщо Ви привели дитину під час проведення ранкової гімнастики, вам слід дочекатися, коли діти вашої групи повернуться з спортивної зали і передати дитину вихователю. Неприпустимо залишати дитину саму в приймальній кімнаті групи.
3. Приводити дитину в ЗДО в чистому одязі, у взутті, що відповідає розміру ноги дитини та санітарно-гігієнічним вимогам.
4. Приводити в ЗДО здорову дитину, повідомляти вихователя про її самопочуття вдома та надзвичайні випадки (падіння, ушкодження, скарги на погане самопочуття тощо).
5. Своєчасно повідомляти адміністрацію закладу про хворобу дитини та інші причини її відсутності в ЗДО.
6. Вихователі зобов'язані щодня оглядати дитину з метою своєчасного виявлення ознак хвороб (сипу, розчосу, загноєння очей і т.п.), нездужання (головний біль, хворе горло, слинотеча та ін.), тілесних ушкоджень (синці, подряпини, гулі тощо).
7. Якщо під час ранкового прийому в ЗДО у дитини виявлено ознаки хвороби, батьки зобов'язані звернутися до лікаря за консультацією або медичною допомогою.
8. Батьки або особи, що за їх дорученням приводять дитину в дошкільний заклад, мають передати дитину вихователю ЗДО, який приймає дітей. Неприпустимо відправляти дитину до ЗДО саму, без супроводу дорослого. Увечері вихователь зобов'язаний передати дитину батькам або іншій особі, що прийшла за нею за їх дорученням.
9. Батькам варто заздалегідь повідомити вихователів щодо тих осіб, яким вони доручають забрати дитину з дошкільного закладу. Таке доручення оформляється письмово на ім’я керівника дошкільної установи.
10. Вихователь не має права віддавати дітей з дошкільного закладу неповнолітнім дітям, батькам у нетверезому стані.
11. Якщо дитину з певних причин своєчасно не забрали з ЗДО, вихователь має право відвести дитину до дитячої кімнати міліції. Батькам віддадуть дитину за наявності паспорта.
12. Батьки зобов’язані вносити плату за харчування до 10 числа кожного місяця.
13. Вихователі та інші працівники дошкільного закладу не несуть відповідальності за збереження прикрас (сережки, хрестики, коштовні ланцюжки тощо), а також за збереження речей (іграшок тощо), які принесені дитиною з дому.
Вимоги до зовнішнього вигляду та одягу дітей:
1. Одяг дитини повинен бути: · чистим, охайним , відповідати порі року, температурі повітря; відповідати розміру дитини;
небажане носіння комбінезонів.
2. Повинна бути чиста нижня білизна.
3. Зав’язки і застібки мають бути розташовані так, щоб дитина могла самостійно себе обслужити.
4. Взуття має бути легким, теплим, точно відповідати нозі дитини, легко зніматися і надіватися.
5. Носова хустка потрібна дитині, як в приміщенні, так і на прогулянці. Зробіть на одязі зручні кишені для її зберігання.
6. Обличчя повинно бути умите, ніс, руки - чисті, нігті - підстрижені, зуби - почищені, зачіска - охайна.
7. Щоб уникнути випадків травматизму та з метою збереження здоров’я дітей, необхідно перевіряти вміст кишень дитини на наявність небезпечних предметів.
8. Категорично забороняється приносити в садок гострі, ріжучі, склянні предмети, дрібні предмети (намистинки, ґудзики і тому подібне, пігулки), а також їжу та напої.
Рекомендації для батьків:
Як підготувати дитину до вступу в дитячий садок
Процес звикання дитини до нових соціальних умов значною мірою залежить від внеску батьків у її виховання: рівня сформованості у неї елементарних навичок самообслуговування, гри, мовного розвитку, вміння поділитися іграшкою тощо.
Підтримуйте бажання дитини проявляти самостійність у процесі приймання їжі: сідати на стілець, пити з чашки, тримати її обома руками, їсти ложкою, їсти хліб з рідкою стравою. Привчайте дитину користуватися серветкою, дякувати після їжі.
Привчайте малюка тримати своє тіло в чистоті: позитивно ставитися до переодягання в чистий одяг, умивання, як у міру потреби, так і до та після їжі: підставляти руки під струмінь води, змивати мильну піну з рук, користуватися рушником; з допомогою дорослого користуватися носовою хустинкою.
Привчайте дитину своєчасно повідомляти про потребу сісти на горщик.
Малюку буде легше адаптуватися в колективі, якщо він знатиме не лише імена вихователів, а і буде знайомим з однією чи кількома дітьми групи ще до приходу у дитячий садок.
Дитина має знати, в яких випадках їй слід звертатися за допомогою до вихователів. Всі ці знання дитина може набути, спостерігаючи за іншими дітьми, а також удома у рольових іграх із батьками.
Характер адаптації дитини багато в чому залежить від того, що розповідають батьки про дошкільний заклад. Розповідаючи дитині про дитячий садок, уникайте фраз типу: «От підеш до садка, там тебе швидко всього навчать», або «Там добра тьотя-вихователька буде дозволяти тобі робити все, що захочеш». І те, й інше однаковою мірою погано, бо не відповідає дійсності, з якою зустрінеться дитина, прийшовши до дитячого садка. І аж ніяк не варто залякувати малюка: «Не будеш слухатися — віддам до садочка», а згодом, коли вона вже відвідуватиме його, погрожувати залишити її там, якщо не перестане плакати або вередувати.
Щоб малюк легше сприймав нове оточення й звикав до нього максимально безболісно, слід підготувати його до цього - сформувати у дитини позитивне очікування майбутньої зміни у його житті. Віддавши дитину до дитячого садка, батьки досить часто ставляться до неї співчутливо, з жалем. Відчуваючи це, вона також починає жаліти себе, вередує, відмовляється ходити в групу.
Але можна виховати зовсім інше ставлення до дитячого садка — бадьоре, радісне, якщо пояснити малюкові. За такого настрою народжуватимуться позитивні почуття, бажання йти на зустріч з новими товаришами, з якими так цікаво грати, спілкуватися. Про майбутнє відвідування дитячого садка треба говорити вдома як про добру подію.
Спокійному і впевненому адаптуванню малюка до дитячого садка сприятиме поінформованість про життя в ньому. Цьому може сприяти гра-драматизація. Дитині кажуть: «Лялька Катруся піде до дитячого садка. Ходи сюди, Катрусю привітайся. У тебе буде своя шафа для одягу (показують). Ти обідатимеш з дітьми за столом (садовлять ляльку за іграшковий стіл). У тебе будуть друзі, з якими буде цікаво й весело гратися. А потім за тобою прийде мама». Далі цей варіант доцільно розіграти вже з дитиною.
Дитину треба ознайомити з дошкільним закладом ще до того, як вона туди прийде на весь день. Спочатку слід прийти на вечірню прогулянку, подивитися, як діти граються, як розходяться по домівках. Важливо звернути увагу дитини на те, що батьки щодня забирають своїх дітей додому, ніхто з них не залишається на ніч. А от наступного дня діти знову приходять сюди. Це має закарбуватися у свідомості дитини. Це треба зробити тому, що почуття часу у дітей ще не сформоване, і коли вони потрапляють до дитсадка, то багатьом здається, що їх вже ніколи батьки звідси не заберуть, що це тепер «назавжди».
У перші дні час перебування дитини в дитячому садку має бути скорочено до кількох годин: тривале перебування у незнайомому оточенні це заважке для неї. Нехай перший раз дитина побуде в новому колективі 1,5 – 2 – 2,5 год. Було б дуже добре, щоб перший день у дитячому садку випав на середину тижня, ближче до вихідних.
Не варто залишати дитину на денний сон, якщо вона ще не звикла до групи. Поступово час перебування в групі можна збільшувати на 1—2 год. Не менше ніж за 2,5 – 2 місяці, до того як дитина почне відвідувати дошкільний заклад, батьки мають з'ясувати, за яким режимом живе група дитячого садка, що відповідає її за віком.
За кілька тижнів до вступу у дитсадок, а також у період адаптації, у раціоні харчування дитини має бути велика кількість свіжих фруктів та овочів, салатів, у яких багато вітамінів та біологічно активних речовин.
Харчування дошкільнят
Харчування дітей дошкільного віку має відповідати основним вимогам раціонального харчування; його хімічний склад, калорійність, обсяг раціону й режим повинні повністю відповідати віковим потребам організму дошкільника.
Діти повинні одержувати харчування 4 рази на добу з інтервалами між окремими прийомами їжі не більше 4 годин.
• На сніданок варто давати каші, овочеві пюре або інші щільні страви, а також гарячі напої - чай з молоком, кава, какао.
• Обід повинен містити першу рідку страву, другу переважно м'ясну або рибну й третю солодку страву.
• На вечерю краще готовити молочно-овочеву їжу при обмеженій кількості рідини. Важливо, щоб обсяг їжі строго відповідав віку дитини. їжа має не тільки задовольняти потреби зростаючого організму й викликати почуття насичення, але й відповідати віковій ємності шлунка.
• Якщо занадто малі порції не викликають почуття насичення, то надлишковий їхній обсяг може послужити причиною порушення нормальної функції травних органів, сприяти зміні апетиту, а в деяких дітей навіть викликати негативне відношення до їжі.
Збалансованість харчування
Повноцінне збалансоване харчування передбачає вміст у раціоні всіх основних речовин: білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, води - в оптимальних співвідношеннях.
До основних джерел білка тваринного походження відносяться такі продукти, як молоко, сир, м'ясо, риба, яйця. Рослинний білок міститься в борошні, крупах, овочах.
Найкраще засвоюються організмом молочні жири, які містяться у вершковому маслі, вершках, сметані. Високу цінність має рослинне масло (соняшникове, кукурудзяне, бавовняне). Гірше засвоюються свинячий, баранячий, яловичий жири, тому їх не рекомендується використовувати в харчуванні дітей дошкільного віку. Варто уникати надлишкового споживання жирів, тому що це може призвести до ожиріння.
Вуглеводи містяться в продуктах рослинного походження - крупах, картоплі, овочах, фруктах. Багаті на вуглеводи цукор, хліб, мед, цукерки. Надлишкова кількість вуглеводів легко перетворюється на жир і нерідко є однією з причин ожиріння, сприяє розвитку карієсу зубів.
До основних мінеральних речовин, необхідних дітям, відносяться кальцій, фосфор, магній, залізо, калій, натрій. На солі кальцію багаті молоко, молочні продукти, сир. Велика кількість фосфору міститься в м'ясі, рибі, крупах.
Вода - необхідна складова раціону. Вона надходить в організм із продуктами (особливо багато її у свіжих фруктах і овочах), а також у вільному стані (чай, компот, суп). Кількість рідини, що потрапляє в організм дитини за добу, має бути в межах 1,5-2 л.
Вітаміни
Для нормальної життєдіяльності організму необхідно, щоб до раціону харчування дитини входили вітаміни. Значення їх неоціненне, вони регулюють процеси обміну речовин, відіграють велику роль у підвищенні опірності дитячого організму, тісно пов'язані із процесами росту й розвитку, входять до складу ферментів, беруть участь у процесах кровотворення.
Вітамін А у великій кількості міститься у вершковому маслі, яєчному жовтку, печінці. У деяких рослинних продуктах: моркві, салаті, помідорах, зеленому горошку, абрикосах, апельсинах - міститься каротин - провітамін А, що перетворюється в організмі на вітамін А.
Вітамін Р міститься в яєчному жовтку, печінці, ікрі риб, у невеликій кількості - у молоці й вершковому маслі.
Вітамін К міститься в основному в помідорах, у зелених частинах рослин, шпинаті, капусті.
Вітамін С, або аскорбінова кислота, міститься в багатьох овочах і фруктах. Найбільше його в плодах шипшини, чорноплідної горобини, обліпихи, аґрусу, цитрусових, капусті, картоплі.
Вітаміни групи В містяться в пекарських дріжджах, гречаній і вівсяній крупах, житньому хлібі, молоці, м'ясі, печінці, яєчному жовтку.
Вітамін Е міститься в зернах кукурудзи, моркві, капусті, зеленому горосі, яйцях, м'ясних і рибних продуктах, вершковому й оливковому маслі.
При повноцінному й різноманітному харчуванні, що включає овочі й фрукти, організм одержує необхідну кількість вітамінів. Навесні в їжу дитини обов'язково варто додатково вводити вітамін С.
Організація й режим харчування
Дуже великого значення набувають умови, у яких організується харчування дітей.
У кімнаті необхідно створити спокійну обстановку. Ніщо не повинне відволікати увагу дітей під час їжі: виключається музика, голосні розмови, покарання.
Харчування варто організувати так, щоб у дітей виникло позитивне відношення до процесу. Важливе значення має сервіровка столу, зовнішній вигляд страв, їхні смакові якості.
їжу варто подавати теплою, щоб діти не обпікались, температура першої й другої страв - 50-60°, третя страва має бути кімнатної температури.
Не менш важливе точне дотримання часу кожного прийому їжі. Чіткий режим харчування виробляє в дитини рефлекс на час, тобто до встановленого часу в шлунку починає виділятися травний сік. Припустимі відхилення в часі прийомів їжі не повинні перевищувати 15 хв.
Між прийомами їжі дітей не слід підгодовувати. Вечеря має бути не пізніше ніж за 2 години до сну.
Об'єм їжі повинен задовольняти потреби зростаючого організму, викликати почуття насичення й відповідати віковій ємності шлунка. Не слід насильно годувати дитину або відволікати її підчас прийому їжі.
Тривалість окремих прийомів їжі в режимі дня дошкільного закладу чітко регламентується:
• для сніданку й вечері в середньому досить 20 хвилин,
• для обіду - 25-30 хвилин.
Дитина має навчитися їсти повільно, ретельно пережовуючи їжу для швидшого перетравлення її в шлунку.
Організовуючи харчування дитини в домашніх умовах, батьки повинні знати й дотримуватися режиму харчування, прийнятого у дитячому садку. Важливо правильно організувати харчування, внести більшу розмаїтість у раціон дитини, використовувати продукти, найбільш корисні в дитячому віці.
Апетит
Апетит - це складний рефлекторний акт, у регуляції якого беруть участь нервова й ендокринна системи, обмінні процеси, що протікають у клітинах організму.
Апетит залежить від ряду чинників:
• від того, що дитина їла напередодні;
• від індивідуальних особливостей засвоєння їжі;
• емоційного стану.
Причиною тимчасового зниження апетиту можуть бути перезбудження або перевтома дитини, мала рухливість на прогулянці, а нерідко - початок захворювання.
Причинами поганого апетиту можуть бути й наявність різних хронічних захворювань, підвищена збудливість, недостатня діяльність слинних залоз, глисти, збільшені мигдалини.
Поганий апетит і навіть розлад травлення може спостерігатися в дитини в період адаптації до нового режиму харчування. Його тривалість тим довша, чим різкіше відрізняється харчування в дошкільному закладі від домашнього. Труднощі можуть виникнути, якщо в однієї дитини виражена звичка споживати одноманітну їжу, в іншої - є тільки улюблені страви, а деякі не привчені їсти самостійно.
Коли дитина приходить в дошкільний заклад, дуже важливо, щоб у неї було виховане правильне відношення до їжі.
Пам'ятка для батьків
• Дитину потрібно годувати в строго встановлений час - за режимом, спокійно, терпляче, даючи можливість добре пережовувати їжу.
• У жодному разі не можна годувати дитину насильно.
• Не застосовувати заохочень за з'їдене, погроз і покарань за нез'їдене.
• Під час їжі не можна відволікати дитину ні читанням, ні грою.
• Потрібно заохочувати бажання дитини їсти самостійно.
• Дитину потрібно прилучати до участі в сервіровці й прибиранні столу.
• Привчайте дитину:
• дотримуватися правил особистої гігієни;
• розрізняти свіжі й несвіжі продукти;
• з обережністю поводитися з незнайомими продуктами.
• При організації харчування дитини важливо пам'ятати, що не всі про-дукти корисні дітям. Дуже шкідливі напої: кола, солодка газована вода, а також картопляні чіпси, сосиски й дешева ковбаса, маргарин. Уживання цих продуктів несе загрозу для шлунка дитини.
• їжа в дитячому садку готується до кожного прийому.
• Удома ж страви часто готуються на кілька днів. У цьому випадку їжу по¬трібно тримати в холодильнику, а перед використанням прокип'ятити.
• Молочні продукти потрібно використати строго відповідно до дати, зазначеної на впакуванні. Не слід купувати ковбасу, сир, сметану більш ніж на 2 дні. Перш ніж дати що-небудь дитині, батьки повинні самі спробувати продукт.
Правила поведінки за столом
Обов'язково привчайте дитину дотримуватися певних правил:
• перед їжею ретельно мити руки;
• їсти тільки за столом;
• сидіти прямо, не розгойдуючись;
• руки варто тримати якнайближче до тулуба;
• на стіл можна покласти тільки зап'ястя, а не лікті;
• сидячи за столом, не нахилятися низько над тарілкою, лише злегка нахиляти голову;
• жувати їжу із закритим ротом;
• за столом не можна розмовляти голосно або з повним ротом;
• під час їжі не потрібно поспішати, але й не сидіти довго за одною стравою;
• правильно користуватися ложкою, виделкою, ножем;
• якщо ложка або виделка впала на підлогу, не піднімати, а попросити іншу;
• з'їдати все, що лежить на тарілці; залишати їжу некрасиво;
• набирати сіль спеціальною ложечкою або на кінчик ножа;
• насипати цукор у чай або інший напій спеціальною ложечкою;
• не забувати користуватися серветками;
• встаючи із-за столу, перевірити своє місце, чи досить воно чисте, при
необхідності самостійно прибрати його;
• закінчивши їсти, подякувати тим, хто її приготував, сервірував стіл.
Міцні зуби - запорука здоров'я
Ріст, розвиток і стан здоров'я дитини тісно пов'язані з формуванням і функцією зубо-щелепної системи. Коли всі зуби здорові й правильно розташовані, дитина спокійно відкушує передніми зубами будь-яку їжу й пережовує її бічними жувальними зубами. Здорові зуби подрібнюють їжу ретельно, вона просочується слиною, що спричиняє гарне засвоєння поживних речовин, підвищення апетиту.
Якщо в дитини зуби зруйновані, слизова оболонка нездорова або в дитини неправильний прикус, дитина важко відкушує їжу, погано її пережовує. При цьому в шлунок надходить груба, недостатньо подрібнена, погано просочена слиною й дуже забруднена мікробами зі зруйнованих зубів їжа. Вона може стати причиною запалення слизової оболонки шлунка й інших захворювань.
Дуже важливо, щоб зуби в дитини залишалися як можна довше здоровими. Для цього:
• дитину вчать полоскати рот після кожного прийому їжі;
• щодня чистити зуби вранці й увечері (при цьому дитина повинна запам'ятати, що зуби чистять і спереду, і з боків, зсередини, і по жувальній поверхні, знизу й зверху, а не тільки уздовж зубних рядів);
• вживати достатню кількість твердої їжі (яблука, груші, моркву, капусту й ін.);
• знижувати кількість уживаних вуглеводів, тому що надлишок солодощів сприяє розвитку карієсу зубів.
Вимоги до зовнішнього вигляду та одягу дітей
· Одяг дитини повинен бути чистим, охайним, відповідати порі року, температурі повітря, відповідати розміру дитини. Небажане носіння комбінезонів.
· Повинна бути чиста нижня білизна.
· Зав’язки і застібки мають бути розташовані так, щоб дитина могла самостійно себе обслужити.
· Взуття має бути легким, теплим, точно відповідати нозі дитини, легко зніматися і надіватися.
· Носова хустка потрібна дитині як в приміщенні, так і на прогулянці. Зробіть на одязі зручні кишені для її зберігання.
· Обличчя повинно бути умите, ніс, руки - чисті, нігті - підстрижені, зуби - почищені, зачіска - охайна.
· Щоб уникнути випадків травматизму та з метою збереження здоров’я дітей, необхідно перевіряти вміст кишень дитини на наявність небезпечних предметів.
· Категорично забороняється приносити в садок гострі, ріжучі, склянні предмети, дрібні предмети (намистинки, ґудзики і тому подібне, пігулки), а також їжу та напої.
Якщо ти сам удома
Переважна більшість людей, що з’являються біля ваших вхідних дверей, не є небезпечними. Багатьох з них ви знаєте; деякі приходять в службових справах: листоноші, рознощики телеграм, сантехніки. Але незначна кількість відвідувачів можуть виявитись не порядними, тому діти повинні старатись зрозуміти, хто прийшов. Основне і незмінне правило – не дозволяти непрошеним гостям перступати поріг. При створенні системи безпеки будинку (квартири) одним з найкращих придбань буде двірне вічко з широким кутом оглядовості. Діти отримають можливість бачити того, хто наблизився д вхідних дверей, не відчиняючи їх.
Дітей слід навчити трьом основним правилам:
1. Ніколи не відчиняти дверей, не дізнавшись, хто за ними знаходиться.
2. Ніколи не казати незнайомцю, що батьків немає вдома. Якщо невідомий просить покликати старших, дитині треба сказати наступне: «Мама зараз зайнята і не може підійти».
3. Ніколи не дозволяти незнайомим людям входити в будинок (квартиру), щоб вони не говорили з приводу необхідності скористатись вашим телефоном. Діти можуть зателефонувати самі, залишивши незнайомця стояти за дверима.
Слід пам’ятати, що абсолютна більшість людей, які дзвонять у двері, не являють для дорослих і дітей небезпеки. Необхідно просто завжди бути напоготові.
Поруч з вхідними дверима, телефон – головна точка, через яку діти зв’язані з навколишнім світом. Але разом з тим він – самий легкий засіб для незнайомців дістатися до дітей. Тому слід навчити дітей безпечному користуванню телефоном. Вони повинні чітко розуміти, що можна і чого не можна робити.
Завжди пам’ятайте: коли телефонують незнайомі вам люди, вони, щоб ними не говорилось, все одно залишаються незнайомими і ви не можете знати, які думки у них в голові. Дітям ніколи не слід надавати по телефону ніякої особистої інформації незнайомим людям. Нема ніякого сенсу називати своє ім’я, розумно сказати «ало», а не «такий – то» слухає. Те ж стосується і номера вашого телефону. Повідомляти його можна лише у випадку необхідності.
Діти ніколи не повинні говорити будь – кому по телефону, що вони знаходяться вдома одні. Якщо телефонують кому – небудь з батьків, дитині слід сказати приблизно так: «Він (вона) не може зараз підійти. Чи потрібно щось передати?».
Якщо хтось зателефонував, ніби правильно набравши номер, навчіть дітей не називати незнайомцю свого імені й номера телефону.
Якщо зателефонувавший питає, хто з ним розмовляє або хоче дізнатись номер телефону, дитині слід запитати, за яким номером він дзвонив, а потім просто сказати: «Ви неправильно набрали номер».
Діти не повинні відовідати по телефону на питання незнайомців. Вони ні в якому разі не повинні повідомляти їм будь – яку інформацію, яка стосується членів сім’ї. дитина повинна попросити зателефонувати пізніше.
Треба навчити дітей відразу вішати слухавку, якщо зателефонувавший починає говорити непристойності. При повторних дзвінках необхідно звернутись у міліцію. Майже усі такі суб’єкти не є небезпечними, але чи варто це перевіряти на власному досвіді? Будьте обережні!
Безпека для дорослих та малих
Поради батькам щодо виховання у дітей почуття власної гідності та відповідальності за свою безпеку
- Використовуйте будь – яку можливість , щоб висловити дитині свою любов;
- Оцінюйте кожну самостійну справу дитини позитивно;
- Намагайтеся помітити і похвалити дитину за зміни до кращого в її поведінці , навіть якщо вона дуже незначна;
- Пам’ятайте, що при частому зверненні до заохочення та похвали, Ви сприяєте розвитку у дитини впевненості в собі;
- Намагайтеся навчити дитину, як виправити неправильний вчинок;
- Висловлюйте своє ставлення до неналежної поведінки дитини ясно і недвозначно, залишаючи впевненість у вмінні дитини діяти правильно;
- Розмовляйте з дітьми в тоні поваги і співробітництва;
- Пам’ятайте, що Ви даєте дитині зразок правильної поведінки;
- Залучайте дитину в процес прийняття рішень;
- Намагайтеся уникати порожніх погроз. Вчіть дитину прагнути до успіху, бо успіх, визнаний дорослими, є мірилом її цінності;
- Рахуйтеся з думкою дитини. Бажано, щоб дитина мала можливість виразити своє невдоволення чи навіть обурення, коли вона повинна підкоритися правилам, що їй не до смаку. Залучайте дитину до вирішення будь – яких ситуацій;
- Не допускайте рукоприкладства, криків , погроз та образливих слів. Вони можуть тільки викликати у Ваших дітей негативні емоції і неприязне ставлення до навколишнього світу;
- Намагайтеся не виражати перевагу одному з дітей;
- Не очікуйте від дитини виконання того, що вона не в змозі зробити; давайте їй посильні завдання та доручення.
ШАНОВНІ БАТЬКИ! ПАМЯТАЙТЕ, ЩО ТІЛЬКИ ЛЮБОВ І ШАНОБЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО ДИТИНИ СПРИЯТИМУТЬ ВИХОВАННЮ ОСОБИСТОСТІ.
Пам`ятка із забезпечення особистої безпеки дітей дошкільного віку
Життя в умовах великого міста потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку зовнішнього світу.
Щоб вберегти дитину від біди, треба пам’ятати та виконувати наступні правила:
1. Не залишати дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час.
2. Навчити дітей користуватися дверним вічком.
3. Не дозволяти відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму.
4. Не дозволяти дітям розмовляти з незнайомим людьми на вулиці.
5. Вчити користуватися телефоном для виклику екстрених служб.
6. Забороняється дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними.
7. Забороняти грати ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами.
8. Забороняти користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також заходити у ліфт з незнайомими людьми.
9. Вчити дітей звертатися за допомогою до людей, які працюють у правоохоронних органах.
10. Не дозволяти дражнити тварин. Попереджувати зародження в дитині жорстокого відношення до «друзів наших менших».
Шановні батьки! Проявляйте терпіння і навчайте дітей берегти своє життя та здоров’я.
Сподіваємось, що ця пам’ятка допоможе Вам зберегти дитину від біди!
Пам`ятка з попередження пожежі від дитячих пустощів з вогнем
Шановні батьки, дорогі діти! Велика кількість пожеж зчиняється від дитячих пустощів з вогнем. Вогнем знищується багато чого, а нерідко в пожежах гинуть і травмуються діти.
ЩОБ НЕ ДОПУСТИТИ ПОЖЕЖІ ВІД ДИТЯЧИХ ПУСТОЩІВ З ВОГНЕМ, НЕОБХІДНО ВИКОНУВАТИ НАСТУПНІ ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ:
- Зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;
- Не дозволяти дітям розводити багаття, включати електронагрівальні прилади тощо;
- Не дозволяти дітям користуватися газовими приладами;
- Тримати в недосяжних дітям місцях рідини, які легко займаються (бензин, ацетон, спирт тощо);
- Не допускати перегляд телепередач дітьми без догляду дорослих;
- Не залишати малолітніх дітей без догляду.
Шановні батьки! Ставтесь до ігор дітей з вогнем негативно. Роз’яснюйте, що їх ігри, пов’язані з вогнем, можуть спричинити пожежу, загибель майна, загибель людей у вогні.
ШАНОВНІ БАТЬКИ! Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам’ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.
Сподіваємося, що Ви з усією відповідальністю поставитесь до наших порад.
ПРИ ВИНИКНЕНІ ПОЖЕЖІ НЕГАЙНО ВИКЛИКАЙТЕ ПОЖЕЖНУ ОХОРОНУ ЗА ТЕЛЕФОНОМ 101.
Ртуть - класична отрута
Ртуть – класична отрута, дуже шкідлива для будь – яких форм життя. Власне, отруює не рідка ртуть, а її пари та розчинні сполуки. Ртуть уражає центральну нервову систему, нирки, слизову оболонку травлення. Гостре отруєння виявляється протягом доби загальною слабкістю, головним болем, підвищенням температури. Потім уражений відчуває біль у животі, розлад шлунку, хворобливість ясен. Перша допомога – обережне промивання шлунку, молоко та яєчний білок і негайна доставка потерпілого до лікаря.
Хронічне отруєння довгий час може взагалі ніяк не проявлятися. Але поступово накопичується втома, слабкість, сонливість, з’являються головний біль, апатія, емоційна нестійкість. Починають дрижати руки, язик, повіки, у тяжких випадках – ноги та все тіло. Це – грізні симптоми ураження нервової системи. Довгостроковий вплив навіть малих концентрацій ртуті може викликати божевілля.
В останні роки у містах почастішали випадки зараження парами ртуті житлових приміщень, дитячих закладів та промислових об’єктів. Отрута накопичується практично у всьому: в шпалерах, штукатурці,фарбі, бетонних плитах, дерев’яних елементах, швах цегляної кладки. І відбувається це дуже швидко.
ЯКЩО ВИ РОЗБИЛИ ГРАДУСНИКА:
- Не можна втрачати жодної хвилини. Відчиніть навстіж усі вікна, виведіть з кімнати дітей, захистивши дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою.
- Негайно збирайте ртуть. Великі краплини збирайте спринцівкою і складайте у банку зі щільною кришкою, малі – пензликом на аркуш паперу та також у банку.
- Усі забруднені поверхні після очистки від ртуті обробіть міцним розчином хлорного заліза (у гіршому випадку – хлорного вапна). Не намагайтеся залити водою або відмити милом металеву ртуть – це неможливо. Її сліди та пари видаляються тільки хімічними методами – демеркуризацією.
- Викидати ртуть та уражені нею предмети у сміттєві контейнери в каналізацію категорично забороняється. Не засипайте ртуть землею, піском тощо.
- Пам’ятайте, що некваліфіковані дії з її прибирання можуть суттєво ускладнити подальше проведення демеркуризації.
Тому за сильних забруднень об’єктів ртуттю або її сполуками організуйте негайну евакуацію людей із зараженої місцевості. Ізолюйте ці приміщення від інших, забезпечте інтенсивне провітрювання. Про те, що сталося, негайно повідомте органи санітарного контролю та викличте спеціалізовану бригаду для проведення демеркуризації та утилізації ртуті.
ДИТИНА НА ВУЛИЦІ
З самого раннього віку дитині треба знати. Що люди бувають різні. Тому мати справу можна лише з тими, кого добре знаєш дуже важливо пояснити, що «незнайомець» - це будь – яка людина, яку дитина не знає. Незнайомець може назвати дитину на ім′я, сказати, що прийшов за нею за проханням матусі або тата. Але на всі пропозиції чужої людини дитина повинна відповідати відмовою та. У випадку небезпеки, кричати: «Я його не знаю!», привертаючи до себе увагу оточуючих.
Якщо ви бажаєте забезпечити безпеку власній дитині:
- Завжди ставтеся до неї з довірою, щоб вона розповідала вам про найменші пригоди, що сталися з нею вдома, інакше вона від жаху або сорому може приховати від вас щось дійсно серйозне;
- Розтлумачте дитині, що вона повинна сповіщати вам про кожну спробу незнайомця завести з нею розмову. Запропонувати солодощі, гроші, спільну прогулянку, цікаву гру тощо;
- Дитина завжди повинна відмовлятися від того, що пропонується, не вступати в розмову з незнайомою людиною, робити вигляд, що не чує її, та йти від неї геть;
- Розкажіть дитині, що незнайома людина не повинна торкатися, обіймати та цілувати її, що дитина має право сказати «ні» будь – якому дорослому, що спричиняє їй біль, лякає чи завдає шкоди;
- Втлумачте дитині, що для неї дуже небезпечно йти кудись з незнайомцем, приймати від нього подарунки, сідати у чужу машину, гратися допізна на вулиці, тримати у таємниці будь – яке знайомство з дорослими;
- Довіряючи дитині ключ від квартири, не вішайте їх їй на шию, краще вшийте у кишеню «блискавку» та ланцюжок для ключа. Привчіть дитину не забувати ключа у дверях;
- Попросіть дитину повертатися додому у певний час та за першою вимогою, а прийшовши додому, зараз же сповістити про це батьків;
- По можливості самі супроводжуйте її на вулицю та додому, контролюйте шлях дитини від школи до дома.
ПОЖЕЖА - РЕЗУЛЬТАТ ВЛАСНОЇ НЕДБАЛОСТІ ТА НЕЗНАННЯ ЗАСОБІВ ПРОТИПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
Пожежа – це неконтрольований процес горіння, супроводжуваний загрозою життю людей та знищенням матеріальних цінностей. Більшість пожеж – результат нашої легковажності та необережності. Про засоби профілактики пожеж знають практично всі, а от боротися з огнем на жаль, мало хто вміє. Тому варто про це нагадати.
Якщо пожежа виникла у квартирі, пожежні вимагають від постраждалих тої послідовності дій:
- Подзвонити за номером 101;
- Вивести дітей та людей похилого віку з приміщення, де виникла пожежа;
- Лише потім починати гасити полум’я власними силами до приїзду пожежної команди.
Справа в тому, що ситуація під час загоряння часто виходить з-під контролю та розвивається за такою схемою: у першу хвилину пожежу можливо загасити склянкою води, у другу – відром води, у третю – лише за допомогою пожежного рукава. Якщо у вас немає вогнегасника підручними засобами можуть бути: щільна тканина (краще мокра) та вода. Штори, які загорілися, необхідно зірвати та затоптати або кинути у ванну, заливаючи їх водою. Таким же чином, можна гасити ковдри та подушки. Не слід відчиняти вікна, тому що кисень, який надходить зі свіжим повітрям, лише посилить вогонь. Кімнату, де сталася пожежа, слід обережно відкрити. Бо полум’я може полихнути вам назустріч. Щоб уникнути ураження струмом, відімкніть електрику, якщо загорілася проводка.
Якщо вам вдалося справитися з основним джерелом загоряння, обов’язково слід впевнитися, що ніде не лишилося тліючих предметів. Під час гасіння вогню всіма засобами захищайте органи дихання від диму. Статистика свідчить, що під час пожежі люди гинуть в основному не від полум’я, а від отруєння димом, втрачаючи свідомість.
Якщо ліквідувати пожежу власними силами не вдається, негайно покиньте квартиру. Виходити з неї можна, лише впевнившись, що там нікого не залишилося. Особливо треба слідкувати за дітьми: від вогню та диму вони ховаються у шафах. Під столами, ліжками, ванних кімнатах і частіше всього не відгукуються.
Пересуваючись задимленою квартирою, дихайте крізь мокру ганчірку. Однак слід пам’ятати. Що кількість кисню у приміщенні швидко знижується, тому можна швидко втратити свідомість.
Викликаючи пожежних, необхідно чітко відповідати на запитання телефоніста служби 101: адреса, що саме горить, номер свого телефону, як до нього дістатися тощо.
Нагадуємо, що головний захист від пожежі – самому не стати його причиною тому нагадуємо вам традиційні рекомендації пожежних:
- Ніколи не паліть в ліжку;
- Навчіть дітей користуватися вогнем, а до цього виключіть можливість потрапляння сірників до їхніх рук;
- Не залишайте без нагляду електроприлади, особливо праски, калорифери, телевізори тощо;
- Не зберігайте на балконах паливно – мастильні речовин, які швидко займаються;
- Слідкуйте за пожежною безпекою не тільки у своїй квартирі, а також в домівці та у дворі.
Статистика пожеж наочно нам показує: ми були б значно безпечнішими, якщо б не економили на засобах свого порятунку та дотримувалися правил пожежної безпеки.
