Комунальний заклад дошкільної освіти (дитячий садок-ясла)"Світлячок" Раївської сільської ради








Методична робота

Навчально-виховний процес ДНЗ.

«Дитинство – це ранок,  а ранок має бути щасливим» ( С.Русова).

Прийшовши у світ , дитина існує у трьох основних вимірах: фізичному, емоційно-чуттєвому та розумовому. Саме в них вона і проявляє себе в житті: у фізичному - діями, вчинками; у чуттєвому - душевними проявами, бажаннями; у розумовому - думками, судженнями. Головне наше з вами завдання не навчити дитину запам’ятовувати інформацію, а навчитися доступними і цікавими способами оперувати нею в найрізноманітніших життєвих ситуаціях. Іншими словами, ми маємо в доступних формах розкрити дитині так звану науку життя, допомогти їй: оволодіти практичними життєво необхідними вміннями через систему «уроків практичного життя», навчитись орієнтуватись в нових умовах життя, знаходити своє місце серед інших, відчувати межу допустимої поведінки, мати реалістичну самооцінку, не відступати від початої справи, знаходити засоби досягнення мети, долаючи труднощі гідно вигравати і програвати, не боятись помилитись. Та все це можливо за повноцінного проживання дитиною сьогодення, насиченого захоплюючою діяльністю. Дитина чекає від нас відповідей на безліч запитань, дорослий для неї – той, хто все знає і може, а не просто навчить лічби, звукового аналізу чи малювання. «Щоб дати дитині іскорку знань, педагогу треба увібрати ціле море світла» (В.О.Сухомлинський). Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»  вимагає від педагога високопрофесійності та відповідання  стандартам освіти. Якими ж якостями повинен володіти педагог? Бути добрим та чуйним; знати особливості психології  дітей, відчувати їх потреби, інтереси; мати високий рівень інтелектуального розвитку; широке коло інтересів та вмінь; творчий, нетрадиційний особистий світогляд; жвавий та активний характер; добре здоров'я, силу волі, стійкість, цілеспрямованість; почуття гумору; виявляти гнучкість, бути готовим перебудуватись, переосмислювати свої погляди, самовдосконалюватись; бути готовим до виконання різних обов'язків. Професійні вміння: будувати навчання і виховання у відповідності з результатами діагностування. Модифікувати програми роботи з дітьми. Стимулювати здібності дітей. Навчати дітей самооцінці, самоконтролю, саморегуляції.

 

 

ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ З ПРІОРІТЕТОМ
МОВЛЕННЄВИХ ТА ГРАМАТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

( старша група)

 

Програмовий зміст:    Систематизувати уявлення дітей про мову і мовлення; допомагати їм усвідомлювати лексичне значення слів; вправляти у поділі слів на склади; вчити добирати слова, протилежні за значенням; розвивати у дітей чутливість до протиріч4 вчити розв’язувати завдання дослідницько- пізнавального характеру, які можуть мати не одне правильне рішення; розвивати зв’язне мовлення, мислення, пам’ять, творчу уяву, фантазію; виховувати вміння співпрацювати в колективі.

 

Попередня робота: розповідь про засоби інформації; бесіди за ілюстраціями до книжок про Африку, за сюжетною картинкою на обкладинці літнього випуску журналу « Джміль» ; дидактичні ігри: « Добре - погано», « Поділи слова на склади» , « Такі різні слова».

 

Матеріал: імпровізована саморобна книжка зі сторінками – схемами ,

                 казка В. Богата « Як дістати кокос» ( Ж. « Джміль» , 2004, № 1) ,

                 яскравий пакунок з іграшковим левеням.

 

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

_ Малята, погляньте навкруги. Як багато цікавого можна побачити, а ще важливіше – поговорити про це з друзями чи батьками, розпитати їх про те, що вам незрозуміле, розповісти, що схвилювало. І все це завдяки чарівнику, ім’я  якого СЛОВО. Сьогодні ми завітаємо до королівства його величності СЛОВА.

-         Скажіть, будь ласка, якби не було  слів, чи змогли б люди розуміти одне одного? ( Діти відповідають)

-         Звідки ми чуємо мову?  ( Від людей, по телевізору, по радіо, з магнітофону, по телефону).

-         Слово – чарівник-невидимка; його не бачиш, лише чуєш, як і музику. Музику можна записати нотами , а слово – літерами, але якщо мелодію не грати, а слово не промовляти, то вони не зазвучать.

-         Діти, ви знаєте, де живе його величність СЛОВО?  ( У книгах). Одну з таких книг воно сьогодні пропонує нам розглянути. Помандруємо її сторінками, дізнаємося, що можна робити зі словами й навіщо вони людині.

 

Сторінка 1 – « Загадкова»  ( На сторінці зображено цукерку, нитку, жовтий круг, гирю)

         Дітям пропоную розглянути зображення і пригадати слова:

                     « солодкі»  - мед, цукор, кавун, виноград;

                     « довгі»       - електричка, річка, дорога, змія;

                     « жовті »      -  курча, абрикос, кульбаба, сонце;

                      « важкі»      - слон, бегемот, підйомний кран, трактор, танк.

 

Сторінка 2  -  « Як дружать слова?»

         Дошкільнята поєднують слова, утворюючи нові:

                        Сам + котити = самокат;

                        М’ясо + рубати = м’ясорубка;

                        Молоко + возити = молоковоз;

                        Електрика + возити = електровоз;

                        Лист + носити = листоноша;

                        Вода + лазити + водолаз;

                        Кухня + варити = куховар.

 

Сторінка 3 -  « Де живуть слова?» ( Зображено  багатоповерховий будинок, окремо написані слова – назви тварин : білка, лисиця, собака, лев, мавпа, заєць, тигр, корова).

 

Пропоную дітям прочитати слова на сторінці. Одна дитина викладає слово на кубиках Зайцева, а інші діти викладають слова фішками.

-         Цих тварин слід розмістити в новому будинку. Але для того, щоб дізнатися, хто на якому поверсі житиме, поділіть слова-назви на частинки.

-         Як називаються такі частинки? ( Склади)

-         Розмістимо новосельців так, щоб кількість складів у слові відповідала порядковому поверху. ( Діти « розселяють» тварин, пояснюють вибір поверху. Наприклад: « На першому поверсі я поселив лева, кота, тигра, бо в їхніх назвах один склад»)

 

Сторінка 4 – « Добре  - погано» ( Сторінку поділено на дві частини: одну зафарбовано чорним кольором, другу – білим).

 

-         Ми ділили, « розбивали» слова на склади. Скажіть, « бити » - це добре чи погано? Коли погано? ( Коли б’ються діти;коли б’ють менших за себе; коли б’ють посуд).

-         Отже, бити – це погано. А от герой, про якого ця загадка, не ображається, коли його б’ють.

Загадка.

Його б’ють, а він не плаче,

Тільки скаче, скаче, скаче.             ( м’яч)

 

-         То, виходить, бити – це добре? За яких ситуацій?  ( Коли вибивають килим; забивають гол у чужі ворота; збивають крем для торта; готують відбивну котлету; забивають цвях, щоб повісити картину; б’ють у барабан на параді).

-         А що означають такі словосполучення :

« розбити клумбу « ( Посадити квіти в певному порядку);

« розбити серце»  ( Завдати комусь душевного болю, позбавляти когось сил, енергії)

 

Сторінка 5 – « Сюрприз»  ( Зображено подарунок ).

 

-         Заплющте очі і полічіть до 10. А тепер погляньте, який чарівний сюрприз приготував для вас чарівник СЛОВО. ( Діти дістають із барвистого пакунка левеня – м’яку іграшку).

-         Хто це? ( Левеня)

-         Де воно живе?  ( В Африці)

-         Що ви знаєте про Африку?  ( Там спекотно. В Африці ростуть банани і кокоси. Водяться жирафи, слони, леви)

-         Наше левеня звати Цікавчиком.

-         Наступна сторінка книжки розповість про те, як живеться йому в Африці.

                               

Сторінка 6 -  « Казкова » ( Зображено ілюстрацію до казки)

 

Володимир Богат

 

     ЯК ДІСТАТИ КОКОС?

      ( Казка)

                   Левенятко Цікавчик сиділо під пальмою, перечікуючи в холодочку, доки спаде нестерпна африканська спека і знічев’я задерло вгору голову. На недосяжній для нього височині Цікавчик  побачив достиглі кокосові горіхи.

-         От би дістати цю смакоту! -, подумав він, облизуючись, і спробував вилізти на пальму. Але це йому ніяк не вдалося, левеня раз у раз скочувалося по стовбуру вниз.

За цими марними спробами його застала велика черепаха Розумаха.

-         Що ти робиш? -, здивувалася вона. – У тебе нова розвага?

-         Ніяка це не розвага -, з прикрістю відповів Цікавчик.

-         Тоді що це, скажи!

-         Я намагаюся дістати кокос. От побачищ , один із тих, що вгорі -, пояснив він.

-         Але ж хіба ти мавпа, щоб дертися на височенну пальму? -, запитала Розумаха.

-         Я хочу кокосового молочка! - , розприндився Цікавчик і почав лізти на пальму. Але він знову гепнувся на землю.  Невідомо, як закінчилась би ця пригода для левенятка, коли б Розумаха не зупинила упертюха:

-         Постривай -, сказала вона. – А хіба не краще сісти і  подумати, як дістати кокос в інший спосіб?

Цікавчик задумався: « І справді, навіщо падати, набивати гулі, якщо можна дістати горіха простіше?»

-         Подумайте і дайте відповідь, як дістати кокос? ( Вистрілити з лука; кинути палицю; потрусити пальму; кинути мотузку на верхівку, по ній вилізти на пальму, зірвати кокос)

 

Сторінка 7      -     Фізхвилинка

 

У небі сонце потягнулось,

У різні боки повернулось,

А потім весело всміхнулось,

Кругом себе обернулось.

Ось  левиця мама йде,

Левеня купать веде.

Раз – два – нахилились,

Із струмочка чисто вмились.

Три – чотири – походили,

Лапки у воді помили.

А на п’ять – всі дружно встали

І назад помандрували.

 

Сторінка 8 -     « Слова навпаки»  ( Зображено дві вази, одна з яких перевернута догори дном)

-         Малята, опишемо Цікавчика. Левенятко яке?  ( Маленьке)

-         А як сказати навпаки? ( Велике)

-         Веселе   -               сумне;

-         Розумне  -              дурне;

-         Гладеньке  -           колюче;

-         Спритне     -           ледаче;

-         Чистеньке   -           брудне;

-         Добре           -           зле.

-         А чи може левенятко бути колючим? ( Діти розмірковують)

 

Сторінка 9        -    «  Доповни речення»

 

Злий, як …            ( собака)

Хитрий, як …       ( лис)

Боязкий …             ( заєць)

Працьовитий,як …. ( бджола)

Упертий, як ….        (баран)

Мудрий, як …          (сова )

Лагідний, як…        ( кошеня)

Замурзаний, ніби…. ( порося)

Задерикуватий, наче ….( півень)

Спритний, мов… ( білка)

Дужий , як …. ( лев)

Дружні, як  …(мурахи )

 

-         Діти, чи сподобалось вам у королівстві його величності СЛОВА?

-         Що ми робили зі словами?( Ділили їх на склади об’єднували , доповнювали, придумували слова навпаки)

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З перших занять паралельно з  кубиками вводимо таблиці, на яких зображені ті самі кубики, але в розгорнутому вигляді. Вихователь указкою знаходить на таблиці слова, а діти порівнюють їх з тим словом, що вже викладене кубиками. Вихователь і діти співають склади. Це допомагає дітям зробити читання для них легким і зрозумілим. Навчання читання за методикою Миколи Зайцева слід організовувати з  невеликими групами дітей ( 6-8 осіб), а також індивідуально.

 

Навчання дітей читанню за методикою Миколи Зайцева

Розпочинати заняття слід з другого півріччя середньої групи один раз на тиждень ( одна година). Загальна кількість занять в середній групі - 18 ( 18 годин). В старшій групі матеріал розрахований на 36 годин ( одне заняття раз на тиждень).

Як обрати методику? Починаючи навчати дитину читання, слід дотримуватися деяких принципів

По-перше, не треба встановлювати термінів, коли ви навчите дитину читати. Не дивіться на інших дітей. У кожного малюка свій темп засвоєння тієї чи іншої навички.

По-друге, для чого ви хочете навчити дитину читати. Мета, керуючись якою ви будете вчити дитину читати, може бути цілком іншою, скажімо, це розвиток мислення і мовлення, розширення словникового запасу, розвиток логіки, і нарешті – підготовка до школи.

Результативність методу М. Зайцева висока. Порівняно з традиційною методикою, діти значно швидше оволодівають читанням, не роблять помилок, очищають звуковимову.

Що таке кубики Зайцева? Це систематизоване розміщення на кубиках усіх можливих в українській мові складів. Склад за Зайцевим як одиниця слова може складатися з однієї, двох, трьох¸ чотирьох і більше букв і тому має велику кількість моделей: я, є, і, а – 1 буква, один склад; ти, ви – 2 букви, 1 склад; вас, три – 3 букви, 2 склади. За методом М. Зайцева навчання відбувається не через звуки, а через склади. Головний принцип методу – усі кубики мають подаватися одночасно!

Перш, ніж розпочати навчати дітей читати за методикою М.О. Зайцева  потрібно ознайомитись з спеціалізованою літературою, необхідним дидактичним матеріалом (кубиками, таблицями, складовими картками).

Розпочинати навчати дітей читання за методикою Миколи Зайцева можна починати з 2-х років. На цих заняттях відбуватися все повинно зовсім інакше. Це гра. А гра для дітей - справа життя, праця для дитини, в грі вона здібна сприймати найсерйозніші ідеї, і якщо її цікаво - вона не стомлюється. Гра на заняттях за методикою Зайцева мобілізує можливості, ініціативу, вчить спілкуватися.  Без вибору, пошуку, боротьби - гри не існує. Якщо гра цікава, рухлива, змінюється - енергія дитини невичерпна. Навчаючи дітей читанню потрібно дотримуватись «золотих правил Зайцева».

1. Ніякої термінології, поки діти не засвоять весь матеріал. Бо термін порушує закон дидактики: від конкретного до узагальнюючого.

2.     Не використовувати схему слова, бо для навчання читання вона не дає позитивних результатів.

    3.     Слова вимовляються чітко, так як ми пишемо, а не чуємо.

4.     При роботі з дітьми враховувати індивідуальні особливості і темп розвитку кожної дитини.

     5.     Щоденна «порція навчання» не повинна перевищувати 10-15 хвилин.

6.     Допомагати дітям активно спілкуватися, дискутувати, прищеплювати необхідні для успішного навчання навички.

7.     Дорослим потрібно під час ігор створювати і підтримувати атмосферу доброзичливості, щирості поваги до особистості дитини.

Враховуючи характерні особливості кожного періоду дитинства, поділяємо навчання дітей на три етапи:

1  етап: ознайомлення з кубиками і таблицями.

2  етап: ознайомлення з складовими картками, читання слів.

3  етап: читання речень, невеликих текстів.

Розпочинати потрібно роботу з ознайомлення дошкільників з кубиками. Найважливіше кубики презентувати. Потрібне перше ознайомлення. Воно має бути таким, щоб відчути момент інтересу, зацікавити дітей.

 

Перші кроки  гри-навчання

 

-        Діти подивіться яка гарна корзинка потрапила до нас. А що ж там?

-        Кубики! Ці кубики не прості, а чарівні. З їх допомогою можна прочитати багато слів: і ваші імена, і назви казок, і назви звірів і багато іншого.

-        Хочете навчитися читати? Давайте ближче познайомимося з кубиками. Діти, візьміть в руки кубик. Подивіться на нього. Кожен кубик має своє ім.`я . ось у Володі кубик має ім.`я Т, а прізвище його Т-ТА-ТЕ-ТИ-ТО-ТУ (дитина тримає кубик, дорослий озвучує його). Так озвучуються всі кубики.

-        А зараз ми пограємося у гру «Прогулянка в лісі». На підлозі розкладені кубики. В центрі кола сидить Зайчик. Діти йдуть по колу, тримаючись за руки та промовляючи:

Ми по лісу йшли-йшли,

Кубик гарний там знайшли,

А який? Ми вам розкажем

Й Зайчику його покажем.

Діти зупиняються. Кожен бере собі кубик. По черзі називають його «ім`я» та «прізвище». Гра повторюється декілька разів.

Окрім кубиків у нас є  чарівна таблиця. В ній ховаються хатинки цих кубиків. Ї дуже легко відшукати, якщо ви будите уважні. Гра «Знайди хатинку». Діти беруть кубика і з допомогою доросло га шукають йому хатинку.

-        Діти, а ще ця таблиця дуже любить коли дітки співають їй пісеньку. Пісенька:

«Б-БА-БЕ-БИ-БО-БУ-БЯ-БЄ-БІ-БЮ»

«П-ПА-ПЕ-ПИ-ПО-ПУ-ПЯ-ПЄ-ПІ-ПЮ» і т.д..

Діти співають і одночасно в ритм плескають в долоні.

 Досвід багаторічної роботи дошкільного навчальногоз навчання дітей читання за методикою Миколи Зайцева був узагальнений в парціальній програмі «Навчання читанню дітей старшого дошкільного віку за методикою Миколи Зайцева», авторами якої є Семизорова В.В. методист НМЦ, Щербак В.П. завідувач ДНЗ №3 «Веселка», Кірюшкіна О.І. вихователь-методист ДНЗ №3 «Веселка». Програма була схвалена науково-методичною радою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів та рекомендована до використання у навчально-виховному процесі дошкільних навчальних закладів Київської області.

Мета програми: орієнтувати дошкільників на опанування складовим аналітико-синтетичним способом навчання читання; викликати інтерес до читання, використовуючи найефективніші способи навчання дітей через знайомство з кубиками Зайцева, таблицями, складовими картками; максимально розвивати у дітей пам'ять, інтуїцію, творчі здібності, прагнення до швидкого просування вперед.

 

Завдання програми :

■   створити стимулююче навчальне середовище наповнене незвичайно цікавими предметами, для проведення поглибленої роботи з навчання дітей читання за авторською методикою М.О. Зайцева;

■   ознайомлення з методами та прийомами моделювання та трансформування ігрових завдань за допомогою розвивальних посібників Зайцева, використовуючи моторно - тактильну пам'ять;

■   формувати у дітей грамотність через використання різноманітних ігор з кубиками, таблицями, складовими картками, активізуючи внутрішню мотивацію до опанування читанням;

■   розвивати комунікативну компетентність, здатність користуватися рідною мовою, як засобом мовленнєвої взаємодії в спілкуванні з дорослими та однолітками;

■   навчати дітей читанню через фонетично закінчені одиниці інформації (склади), складати речення, «писати»;

■   розвивати слухову увагу, фонематичне сприймання; формувати вміння диференціювати у самостійному мовленні звуки, схожі за артикуляцією та звучанням;

■   розвивати активну пізнавальну діяльність, невербальне мислення, пам'ять, увагу, зоровий гнозис.

 

 

Зміст програми:

■   ознайомлення з кубиками і таблицями;

■   читання слів, складових карток;

■   читання речень та коротких текстів.

 

 

Мета, завдання, зміст програми реалізується під час організованої навчально-пізнавальної діяльності з дітьми, індивідуальних, групових занять, роботи гуртків та в повсякденному житті.

 

Програмовий матеріал розподіляється на кожну вікову групу, з орієнтованою тематикою занять та у відповідності до посібника «Вчимося читати за методикою М.О. Зайцева».

Розпочинати заняття слід з другого півріччя середньої групи один раз на тиждень ( одна година). Загальна кількість занять в середній групі - 18 ( 18 годин). В старшій групі матеріал розрахований на 36 годин ( одне заняття раз на тиждень).

У програмі подані зразки конспектів занять, які допоможуть педагогам найбільш складні заняття перетворити на гру й задоволення.

 

Методичні рекомендації педагогічним працівникам з проблеми:

«Готуємо руку дитини до письма

з використанням предметних картинок Миколи Зайцева»

 

 

Важливою складовою готовності дитини до навчання є сформованість к неї передумов до оволодіння навиками письма. Доведено, що для успішного формування цієї навички дитина повинна досить вправно володіти зорово-руховою координацією, тобто відтворювати рухами побачене зображення, а також виділяти певну фігуру на тлі інших зображень. У неї має бути розвинена константність сприймання, тобто здатність впізнавати ту чи іншу фігуру незалежно від її величини, кольору, рахунку, орієнтуючись в просторовому положенні та взаємному розміщенні елементів фігури, аналізувати контур предмета і добре володіти дрібними рухами руки для виконання графічних дій.

Всі педагоги-дошкільники та педагоги початкової школи знають, що для оволодіння навичками письма важливе значення має підготовленість дитячої руки до цієї діяльності. Зрозуміло, що йдеться не просто про підготовку м'язів руки, хоча й це має суттєве значення. Проте в руховому акті важливо узгоджувати рух з образом тієї дії, яку треба виконати. Тому в розвитку моторного компонента графічної навички велике значення має виконання таких рухів, чітко узгоджених з певною умовою.

Підготовка руки до письма... Що це означає? Насамперед, розвиток кисті руки і дрібних м'язів пальців, окоміру ( вміти визначати центр, середину ), плавності, точності, і ритму рухів, уміння діяти за зразком, формування просторових уявлень ( зліва, справа, внизу, над і під лінією ). Для цього можна дітям давати такі вправи: нанизування намиста, ґудзиків на нитку; заштриховування малюнків; "розкручування" спіралі; написання прямих і похилих ліній; складання візерунків з геометричних фігур, прямих і хвилястих ліній; заповнення рядків прямими, похилими, хвилястими лініями не відриваючи руки. Обведення та розфарбовування контурних малюнків - улюблене заняття дошкільників. Дуже доцільно використати складові картинки М. О. Зайцева. Ці складові картинки зображені на папері в клітинку. Захоплююча гра з цікавими картинками сприяє вирішенню багатьох завдань:

-         готує руку дитини до письма;

-         навчає об'єднанню силуетів;

-         користуванню копіркою;

-         розфарбовуванню картинок;

-         вирізанню фігурок з паперу;

-         наклеюванню їх на картон.

Малювання на папері в клітинку використовував в роботі ще К. Д. Ушинський, який вважав дуже корисною вправою для тренування:

-         спостережливості;

-         зорово-моторної координації;

-         розвитку, дрібної мускулатури рук.

Головне щоб малюкові було цікаво, тоді ще плюс до всього розвивається терпіння і посидючість.

Яких же правил потрібно дотримуватись, щоб виконувати ці графічні вправи? Насамперед дитина має стежити за тим, щоб не вийти за межі контура, не залишити не зафарбовані прогалини. Дещо складнішим завданням є дотримання напрямку штрихування: виконання вертикального, горизонтального, з нахилом ліворуч, праворуч. Заняття по підготовці руки дошкільника до письма потребують додержання певних гігієнічних вимог: стіл і стілець повинен відповідати зросту дитини. Важливо забезпечити правильну позу: ноги повинні стояти на підлозі; руки - вільно лежати на столі. Відстань між столом і тулубом повинна дорівнювати ширині долоні. Відстань очей від зошита 30-35 см. Зошит, щоб лежав під певним кутом до тулуба. Ліва рука має підтримувати зошит, права - лежати на столі. Палець тримати на відстані 2,5 см від кінця олівця. Не загострений кінець "дивиться" у праве плече.

Виконуючи ці методичні рекомендації та додержуючись спеціальних гігієнічних вимог; ви зможете уникнути багатьох труднощів у підготовці дитини до письма - важливої складової готовності дошкільника де шкільного навчання.

                                                              

                         Методичні рекомендації для педагогів

«Навчання дітей читанню за методикою Миколи Зайцева»

Перш, ніж розпочати навчати дітей читати за методикою М.О. Зайцева,, педагогам потрібно ознайомитись з спеціалізованою літературою, необхідним дидактичним матеріалом (кубиками, таблицями, складовими картками), переглянути перспективні педагогічні досвіди з даної проблеми.

Розпочинати навчати дітей читання за методикою Миколи Зайцева потрібно з середньої групи. На цих заняттях відбуватися все повинно зовсім інакше. Це гра. А гра для дітей - справа життя, праця для дитини, в грі вона здібна сприймати найсерйозніші ідеї, і якщо її цікаво - вона не стомлюється. Гра на заняттях за методикою Зайцева мобілізує можливості, ініціативу, вчить спілкуватися. • Без вибору, пошуку, боротьби - гри не існує. Якщо гра цікава, рухлива, змінюється - енергія дитини невичерпна. Головний принцип гри на цих ігрових заняттях відшукати умовно слабких дітей і підтягнути їх до рівня сильніших, навчити їх читати за допомогою письма. Цей термін потрібно розуміти не лише як написання знаків рукою, а йти за визначенням професора Мойєра „перетворення звукових символів у символи, які людина бачить - це письмо, а перетворення символів, які людина бачить у звукові - це читання. В своїй роботі педагоги мають дотримуватись „золотих правил Зайцева".

1. Ніякої термінології, поки діти не засвоять весь матеріал. Бо термін порушує закон дидактики: від конкретного до узагальнюючого.

2.     Не використовувати схему слова, бо для навчання читання вона не дає позитивних результатів.

     3.Слова вимовляються чітко, так як ми пишемо, а не чуємо.

4.При роботі з дітьми враховувати індивідуальні особливості і темп розвитку кожної дитини.

     5.Щоденна „порція навчання" не повинна перевищувати 10-15 хвилин.

6.Допомагати дітям активно спілкуватися, дискутувати, прищеплювати необхідні для успішного навчання навички.

7.Дорослим потрібно під час ігор створювати і підтримувати атмосферу доброзичливості, щирості поваги до особистості дитини.

Враховуючи характерні особливості кожного періоду дитинства, поділяємо навчання дітей на три етапи:

1  етап: ознайомлення з кубиками і таблицями.

2  етап: ознайомлення з складовими картками, читання слів.

3  етап: читання речень, невеликих текстів.

Розпочинати потрібно роботу з ознайомлення дошкільників з кубиками. Метод „кубиків" (комплекс організованих методичних прийомів) - це сенсорний потік, який чітко ділиться на своєрідні „кванти інформації", операції з ними супроводжуються ритмічними рухами з періодичними моторно-емоційними акцентами.

Вперше дітям показують кубики починаючи з II півріччя середньої групи. Діти знайомляться з звучанням кубиків, маніпулюють ними, роздивляються їх грані. Потрібно дати дітям можливість самостійно вибирати склади, які їм до вподоби, викласти разом з педагогом слово. З перших же занять паралельно з кубиками вводимо і таблиці, на яких зображені ті самі кубики, але в розгорнутому вигляді.

Педагог знаходить по таблиці склади, а діти їх порівнюють з тими складами, що вже викладені на кубиках. Дуже доцільно, ознайомлюючи малят з таблицями, проспівувати рядочки по ній. Проспівування слід поєднувати з мімікою, жестами, оплесками, стрибками, притупуванням. Це прекрасна „гімнастика розуму".

Тренуючи увагу дітей, використовувати паузи проспівування тихо і голосно, повільно і швидко. При кожному проспівуванні звертати увагу на артикуляцію.

Ознайомившись частково з кубиками і таблицями, потрібно розпочинати роботу над написанням дитячих імен на таблицях і по кубиках. Окрім, своїх імен запропонувати дітям „написати" і викласти свої прізвища, по-батькові, прізвиська домашніх тварин.

Заняття які проводяться за методикою М.О.Зайцева по навчанню дітей читання повинні бути побудовані на грі, казках, пригодах. Дати дітям можливість вільно рухатись по кімнаті, плескати у долоні, якщо є можливість -висіти на канаті, повзати по шведській стінці, тобто, мати свободу у всьому. Вихователі повинні намагатися щоб кожне заняття закінчувалось на позитивних емоціях, використовувати різні сюрпризні моменти, призи. При ознайомленні дошкільнят з кубиками, таблицями педагогам слід використовувати різні ігри та цікаві заняття.

На перших же заняттях використовуємо ігри, які викликають у дітей бажання „писати" побільше слів: по таблицях, кубиками, олівцями, фломастерами на папері.

Наступний етап у навчанні дітей читання - введення „складових карток". На цьому етапі ускладнюються і ігри. Вони вже потребують не тільки зацікавленості дітей, а й самоорганізації. Читання слів з карток супроводжується спеціальними завданнями, спрямованими на розвиток мовлення, пам'яті та кмітливості.

При проведенні занять вихователям доцільно використовувати загадки відгадки яких діти викладають спочатку на кубиках, а потім „пишуть" на таблицях.

Для закріплення навичок і підвищення швидкості читання в своїй роботі педагоги мають використовувати невеликі скоромовки, чистомовки, колискові пісеньки, лічилки, дразнилки, небилиці - це третій етап - читання речень, невеликих текстів, ознайомлення малят з книгою.

Поряд з проведенням занять кожного дня, педагог повинен займатися з дітьми індивідуально.

Навчаючи дітей читати за методикою М.О. Зайцева, педагог повинен в своїй роботі використовувати різні прийоми:

1. Дитина вибрала кубик. Допоможіть її вимовити ті склади, які на ньому написані, повертаючи кожну грань жовто-блакитною смугою донизу й кладучи на неї руку дитини.

2.     Кубики лежать на столі. Дитина торкається верхньої грані, а ви її „озвучуєте", звертаючи увагу на те, що жовто-блакитна смужка повинна бути внизу, інакше - не можливо читати.

3.     Кожний блок символів в таблиці треба проспівувати згори вниз. Руку дитини з указкою потрібно тримати в своїй , „співати" і показувати склад.

     4.     Співати потрібно згори вниз, а зліва направо читати.