(Методичні рекомендації музичним керівникам ДНЗ)

         Спів—найдоступніший вид музично-виконавської діяльності, адже його інструментом є голос, дарований усім природою. Спів відіграє важливу роль не лише в музичному, а й у загальному розвитку дитини. Проспівування слів та фраз на одному диханні покращує дитячу вимову, зміцнює легені, активізує обмінні процеси. Тому вокалізовані вправи та ігри широко використовують у своїй роботі не лише музкерівники, а й логопеди і терапевти. Однак слід зазначити, що пісня повинна відповідати інтерсам дітей; мати виховну цінність; бути доступною по виконавчим можливостям (діапазон,особливості мелодії, тривалість фраз, темп, ритм та ін.)

Намалювати те, про що вона чула.Дуже гарно запам”ятовують діти пісні з мультфільмів, тому, що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя.Батьки повинні вчити дитину любити пісню,насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цінність. Для розвитку ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами. Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки, палички, камінці, капронові пляшечки чи коробочки,яки наповнюють крупою,горохом,квасолею.І граючи на такому інструменті,дитина покращує виконання пісні,і одержує велике задоволення. Для розвитку танцювальних навичок потрібно якомога більше розвивати у дитини потребу в рухах. Давати можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення. Якщо музика визиватиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно і оптимально.